Сегодня в Северодонецке
(газета "Третий сектор", on-line — приложение)
Права человека
версия для печати

УГСПЛ в ділі!!

      Нещодавно анонсовано (а сьогодні вже й застосовано тут у нас в Сєвєродонецьку) пілотний проект Міністерства юстиції України щодо спрощення процедури укладення шлюбу в частині скорочення строків розгляду заяв про вступ до браку з місяця до доби (прямо як у Лас-Вегасі), який проводиться лише у декількох містах України.

      Гарна новина для всіх, але не новина для приймальні УГСПЛ в Сєвєродонецьку, яка ще за місяць до цього поставила собі в актив саме такий випадок, який стався внаслідок та в результаті надання приймальною правової допомоги громадянам.

      А діло було так До нас в приймальню ще в середині червня 2016 року подзвонив дехто Олександр (прізвище не маємо права називати, хоча знаємо). Він пояснив, що знайшов наші реквізити в Інтернеті та віддав нам перевагу перед іншими організаціями, що надають безкоштовну правову допомогу, лише завдяки словам – «Гельсінська спілка» у нашій назві - про яку він давно чув та знав про її авторитет у Європі.

      Анкетні дані про себе Олександр надати відмовився з мотивів безпеки, оскільки зізнався, що телефонує з непідконтрольній Україні території т.з. «ЛНР», що вимушений там жити та працювати на підприємстві, яке, через неможливість перенести свої виробничі потужності на звільнену Україну, здійснює господарську діяльність там, але перереєстровано в Україні і тут же сплачує всі податки. Він також пояснив, що він би самостійно переїхав на звільнену Україну жити, але керівництво просить його залишитися, та й тієї роботи, з якої він фахівець, у нас бракує.

      Проте, він та його дружина через специфіку роботи мають можливість виїжджати у відрядження до нас, і саме таке відрядження намічається наприкінці червня, а отже він би хотів скористатися цією можливістю для захисту своїх прав.

      І, хоча напряму це ним не говорилося, але відчувалося в інтонаціях, що він та його дружина всіма силами намагаються та прагнуть не розірвати правовий зв’язок з Україною, саме задля чого він і звернувся за правовою допомогою до такої авторитетної організації – УГСПЛ – для вирішення свої «неразрешимих» (за його думкою) проблем.

      «Неразрешимість» полягала в тому, що склалося «замкнуте коло» - жодне відомство в Україні не могли вирішити проблему до того, поки її не вирішило інше відомство, хоча проблема й виїденого яйця не коштує: Олександр та його дружина – корінні мешканці Луганщини – познайомилися незадовго до початку активних бойових дій, та в самому початку 2015 року вирішили офіційно оформити свої відносини, а, оскільки у них на той момент не було можливості виїхати на звільнену територію, вони змушені були мимо волі оформляти шлюб у місцевому «ЛНР-скому» «РАЦСі» (бувшему українському), та, звичайно ж, отримувати свідоцтво про шлюб (навіть на українському бланку та навіть з українськими печатками) і також нещасливі штампи у своїх українських паспортах.

      При цьому, Олександр із дружиною усвідомлювали нікчемність цих штампів через відсутність реєстрації шлюбу в українському Реєстрі актів цивільного стану, але сподівалися в майбутньому, за першої ж нагоди виправити цей стан. І якою ж великою була їхня досада, коли вони, знаходячись у відрядженні на звільненій території України, отримали відмову всіх шановних відомств (і Мінюста в особі РАЦСів, і Міграційної служби) вирішити їхню проблему через наявність у них в паспортах штампів про шлюб неіснуючої держави, та пораду – змінити паспорти на «чисті» і тоді приходити. А змінювати паспорти не було ані можливості (через небезпеку «видати» свою українськість перед МГБ «ЛНР»), ані бажання (через впевненість щодо нікчемності штампів).

      Саме тому, вони і звернулися до нашої приймальні як до останньої інстанції, але цьому передували деякі важливі події, а саме – народження з часом у них дитини, якій також видали свідоцтво про народження т.з. «ЛНР», але батьки якої, бажаючи мати дитину – громадянина України – здійснили всі заходи задля цього, саме – під час чергового відрядження в одну із областей України через суд на протязі доби встановили батьківство дитини та отримали відповідне українське свідоцтво про народження.

      Розбираючись в ситуації та шукаючі вирішення проблеми, нас – юристів Луганської приймальні УГСПЛ, засмутила одна обставина: чому «ЛНР-ські» штампи не стали перешкодою для суду, що встановлював батьківство їхньої і чому ці самі штампи одночасно є перешкодою для укладення шлюбу? Якась явна юридична казуїстика виходить, яку треба виправляти, бо через неї порушуються права громадянина. Та й взагалі виникла думка про те, що ну й що, якщо у паспорті будь-кого з’явилися якісь каракулі (в даному випадку – штампи «ЛНР», а могли би бути і, наприклад, дитячі клякси), то хіба в законодавстві написано, що паспорт від цього втрачає чинність?!

      З цією думкою та ідеєю ми прийшли до співробітників Сєвєродонецького РАЦСу за порадою та роз’ясненням як виходити з ситуації, та де знайшли не тільки пилку підтримку та порозуміння, а й навіть більше – прагнення розібратися та припинити таке неподобство.

      Через пару годин ми отримали дзвінок від тієї ж співробітниці РАЦСу, яка сповістила нас про те, що з нашого питання їхнє прогресивне керівництво миттєво зверталося аж до Мінюсту, та який в порядку виключення, дозволив Олександру вирішити проблему, але не шляхом «легітимації» «ЛНР-ського» свідоцтва про шлюб, а шляхом простого укладення шлюбу вперше (ніби і не існувало «ЛНР-ського шлюбу) на підставі наявних в молодят паспортів громадянина України (навіть із штампами «ЛНР»).

      Але хороші новини від РАЦСу на цьому не закінчилися, оскільки та ж сама небайдужа співробітниця РАЦСу сповістила нас про те, що Мінюстом дана індульгенція на те, щоб це могло статися вже негайно, і не тільки в самому Сєвєродонецькому РАЦСі, а й в будь-якому на території України, про що відповідні РАЦСи будуть негайно повідомлені. Враховуючи ж наявність у Олександра та дружини немовля, такий шлюб може бути укладений протягом доби з моменту подачі заяви.

      Ми не могли негайно не поділитися цією новиною з Олександром, який, як з’ясувалося, як раз виїжджав у відрядження на звільнену територію разом із дружиною та дитиною.

      І можете уявити нашу радість, коли буквально через декілька годин ми почули в телефоні Олександра, який у захваті прокричав нам що його можна привітати із законним українським шлюбом, який він зміг оформити в одному із РАЦСів міста просто на шляху своєї поїздки і всього лише протягом однієї години, за що він безмерно вдячний і тим співробітницям Сєвєродонецького РАЦСу, які не побоялися звернутися проявити ініціативу, і нам!!!

      І ми також їм вдячні, оскільки на наших очах народжується та вибудовується саме українське чиновництво, якого так чекав та прагнув весь народ України, здійснивши революцію гідності. І ще приємніше відчувати зворотній зв’язок між тобою та чиновництвом.

 

Сергій Сєріков – юрист приймальні УСПЛ у Сєвєродонецьку.

Поставить ссылку в соцсети
Рекомендовать этот материал

комментарии

Чтобы поместить сообщение или комментарий вам нужно войти под своим логином  »»